Загальне
Васильєва К.С., Польгун К.В.
Криворізький державний педагогічний університет
Використання системи Moodle
у процесі підготовки учнів до олімпіад із математикиПоміж пріоритетних завдань сучасної освіти - виявлення й підтримка обдарованих дітей, створення умов для розвитку їх здібностей та потенційних можливостей. Для залучення обдарованої молоді до поглибленого вивчення навчальних предметів проводяться інтелектуальні змагання, зокрема предметні олімпіади.
Згідно з Положенням [6] основними завданнями учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів із навчальних предметів, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, олімпіад зі спеціальних дисциплін та конкурсів фахової майстерності є:
- виявлення, розвиток обдарованих учнів, надання їм допомоги у виборі професії, залучення їх до навчання у закладах вищої освіти;
- реалізація здібностей талановитих учнів;
- формування творчого покоління молодих науковців та практиків для різних галузей суспільного життя;
- підвищення інтересу до поглибленого вивчення навчальних, спеціальних та фахових дисциплін, формування в колах учнівської молоді навичок дослідницької роботи;
- популяризація досягнень науки, техніки та новітніх технологій;
- підбиття підсумків роботи факультативів, гуртків, секцій, учнівських наукових товариств;
- активізація всіх форм позакласної та позашкільної роботи з учнями;
- підвищення рівня викладання навчальних, спеціальних та фахових дисциплін, фахової підготовки учнів;
- залучення професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів закладів вищої освіти, працівників наукових установ до активної роботи з обдарованою учнівською молоддю;
- формування команд для участі в міжнародних олімпіадах, конкурсах, турнірах.
Б. Кремінський стверджує, що предметна олімпіада – одна з форм позакласної роботи в умовах сучасної школи, яка є дієвим засобом формування мотивації учнів до навчання, підвищення пізнавальної активності, розширення та поглиблення знань, підтримки й стимулювання творчо обдарованої учнівської молоді, створення умов для збереження і розвитку інтелектуального потенціалу держави. Під час олімпіади учні демонструють свої знання, уміння й навички з одного або кількох предметів [4].
На думку В. Долгової, олімпіади стимулюють навчально-пізнавальну діяльність учнів, розвивають їх творчі здібності й виховують у них вміння змагатися в навчанні. Вони не лише сприяють виявленню найбільш здібних учнів, але й забезпечують поглиблене вивчення навчального предмету, створюють необхідні умови для підтримки таких дітей [5].
Шкільні конкурси, олімпіади є масовими змаганнями, оскільки до них залучають учнів різних класів. Ці змагання заздалегідь планують, їх проводять у школі кілька разів на рік задля стимулювання пізнавального інтересу учнів до вивчення дисципліни, розширення їх світогляду, підведення підсумків роботи гуртків та підвищення загального рівня викладання предмету.
О. Скафа й О. Тутова досліджують проблему підготовки учнів до олімпіад через організацію позакласної роботи з математики з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. На думку науковців, основне завдання позаурочних занять з предмету полягає в тому, щоб з урахуванням інтересів учнів розширити та поглибити вивчення програмного матеріалу, ознайомити школярів із деякими загальними математичними ідеями, показати застосування математики в практичній діяльності [7, с. 291].
Автори посібника [3] вважають, що під час підготовки учнів до олімпіад доцільно використовувати елементи дистанційного навчання. Так, пізнавально-продуктивна діяльність учнів може реалізуватися в таких формах: дистанційні олімпіади, навчально-творчі проекти і курси [3, с. 251].
Теоретичний аналіз літературних джерел і практичний досвід з підготовки учнів до олімпіад із математики дає змогу стверджувати, що цей процес передбачає:
1) детальний огляд вчителем тем, завдання з яких виносяться на олімпіаду і не входять до шкільної програми;
2) розроблення індивідуальних траєкторій навчання обдарованих дітей (залежно від віку, психологічних особливостей, рівня сформованості математичної компетентності, графіку основного навчання тощо);
3) поглиблене вивчення учнями теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань на його засвоєння (під керівництвом учителя та самостійно);
4) самостійне опрацювання олімпіадниками додаткових інформаційних джерел;
5) виконання дітьми творчих завдань: робота з ребусами, кросвордами, софізмами, розв’язування цікавих нестандартних задач, створення презентацій;
6) організація зворотного зв’язку між учителем та учнями.
З урахуванням дослідження [1], виокремимо три обов'язкові умови, що є запорукою досягнення високих результатів у змаганнях:
1) психодіагностика індивідуально-типологічних особливостей учнів (темперамент, тривожність, сила волі, впевненість у собі, самооцінка, вміння організувати свій день, рівень мотивації успіху та уникнення невдач, пам'ять, увага, креативність, творчі здібності, інтелект);
2) цілеспрямований розвиток творчих здібностей учнів (оригінальність, гнучкість, точність мислення, здатність до анлізу, синтезу, узагальнення тощо);
3) психологічна підготовка школярів до змагань. Велике значення для досягнення успіху мають уміння зосереджуватися, концентрувати зусилля на розв'язанні проблеми, психологічно налаштовуватися на подолання труднощів, честолюбство, відповідальність та воля до перемоги.
Участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах різних рівнів потребує поглиблених знань, які не передбачені навчальними програмами. Деякі обдаровані діти беруть участь одразу в кількох олімпіадах (з різних предметів), тому вимоги до таких учнів ще більші. Підготовка до олімпіади, зазвичай, здійснюється в позаурочний час, а це призводить до певного перевантаження як дітей, так і вчителя. Відповідно, виникає потреба в організації самостійної навчальної діяльності учнів, створенні індивідуальних траєкторій їхнього навчання, забезпеченні дистанційної взаємодії між учасниками освітнього процесу. Один зі шляхів розв’язання означеної проблеми полягає в розробленні відповідних електронних навчальних курсів, зокрема в середовищі Moodle.
Якісний, інформаційно наповнений і методично правильний зміст дистанційних навчальних курсів – запорука успішної підготовки олімпіадників. Він має містити текстову й графічну інформацію, відео- та аудіо- матеріали, завдання різних видів. Високий рівень наочності подання навчального матеріалу – одна з найсильніших сторін електронних навчальних матеріалів. Поєднуючи в собі різні способи передачі знань, електронний навчальний контент забезпечує прояв учнями всіх видів навчальної активності. Це значно покращує розуміння навчального матеріалу й підвищує якість навчання.
Аналіз наукових джерел [3; 8; 9] показав, що до переваг дистанційного навчання належать гнучкість у виборі місця та часу для навчання, необмежений доступ до дидактичних матеріалів, забезпечення зворотного зв’язку з учителем, можливість реалізації особистісно-орієнтованого підходу.
Ефективна дистанційна підготовка учнів до олімпіад передбачає навчання на високому рівні складності, вивчення програмного матеріалу прискореним темпом, усвідомлення учнями процесу навчання, самостійну роботу й роботу в команді, навчання із зацікавленістю і захопленням [2, с. 51].
Наразі електронний навчальний курс для підготовки учнів до олімпіад із математики перебуває на етапі проектування. Визначено типи ресурсів, які будуть використовуватися під час навчання:
– для подання теоретичного матеріалу, зокрема у вигляді презентацій – url-посилання;
– для закріплення ключових, основоположних понять і термінів – глосарій;
– для перевірки якості засвоєння навчального матеріалу – елементи «Завдання» або «Тест». Ресурс SCORM-пакет (наприклад, вправи, створені в додатку LearningApps.org) дасть змогу забезпечити інтерактивність навчального процесу, сприятиме підвищенню зацікавленості учнів у навчанні.
Аналіз завдань олімпіад районного, міського та обласного етапів Всеукраїнської олімпіади з математики за кілька останніх років дає змогу виокремити теми, які необхідно охопити в дистанційному курсі:
‒ «Задачі з використанням ідеї парності, задачі на чергування»;
‒ «Задачі на розфарбовування та розрізання»;
‒ «Комбінаторні задачі»;
‒ «Задачі на подільність та остачі»;
‒ «Задачі на принцип Діріхле, принцип крайнього»;
‒ «Задачі на застосування властивостей графів»;
‒ «Аналіз ігор (симетричні стратегії, пошук виграшних позицій, аналіз із кінця)»;
‒ «Ускладнені планіметричні задачі, геометричні перетворення»;
‒ «Ускладнені задачі з основ стереометрії (проекції, перерізи)»;
‒ «Задачі на інваріант»;
‒ «Графіки рівнянь та нерівностей»;
‒ «Функціональні рівняння»;
‒ «Доведення нерівностей, класичні нерівності»;
‒ «Класичні арифметичні задачі (рух, сумісна робота, відсотки, суміші тощо)».
Залучення учнів до участі в олімпіадах сприяє виявленню й реалізації їх творчих здібностей, підвищенню рівня математичної компетентності. Використовуючи дистанційне навчання як засіб підготовки до олімпіади, вчитель відкриває і для себе, і для учнів нові можливості для більш результативної роботи, підвищує інтерес учнів до інформаційно-комунікаційних технологій і предмету вивчення, створює сприятливі умови для розкриття й реалізації особистісного потенціалу учнів. Водночас учитель повинен методично виважено поєднувати навчання й роботу учнів з різноманітними інформаційними ресурсами: книжками, посібниками, електронними колекціями задач, спеціалізованими сайтами олімпіадної математики та дистанційним курсом.
Список використаних джерел
5. Олимпиадные задания по математике. Проект «Школьная олимпиада» [Электронный ресурс]. – Режим доступа : https://nsportal.ru/nachalnaya-shkola/matematika/2017/01/15/proektshkolnaya-olimpiada.
6. Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-11.
– № 12 (19), 2013. – С. 15-18.