Загальне
Коваль Т.І., Бесклінська О.П.
Київський національний лінгвістичний університет
ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ЗОВНІШНІХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ У СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ MOODLE.
При постійному збільшенні інформації, що надходить до сучасних фахівців, стає актуальним візуальний спосіб подачі даних, який дозволяє представити великий їх обсяг в систематизованому і узагальненому вигляді.
Візуалізація даних знаходить широке застосування в освітньому процесі і професійній діяльності майбутніх фахівців для генерації нових ідей, творчості, прийнятті рішень, колективного вирішення складних завдань щодо аналізу, розподілу, порівняння і композиції даних, ілюстрування розвитку певної події в часі і просторі, педагогічному дизайні для навчання, контролю знань студентів та ін.
Використання візуалізації даних в освітньому процесі має низку переваг: однозначність і ясність виведених навчально-методичних даних; виділення взаємозв’язків і відносин, що містяться в ряді даних; спонукання студентів порівнювати фрагменти даних; акцентування уваги на різних аспектах даних; відображення масиву багатьох чисел на невеликому просторі; зменшення інформаційного перевантаження людини і утримування його уваги; однозначність і ясність виведених даних та ін.
Метою статті є ознайомлення із зовнішніми Інтернет-ресурсами, що інтегруються в систему дистанційного навчання Moodle, обґрунтування їх потенціалу і можливостей, наведення прикладів їх практичного використання задля створення мультимедійних електронних освітніх ресурсів (ЕОР). Особлива увага приділяється тим програмним засобам, які дозволяють не тільки зробити візуальне оформлення сторінок дистанційних курсів, а й організовувати інтерактивну взаємодію суб’єктів навчання у системі Moodle.
Для вирішення визначених завдань застосовувалися теоретичні методи, зокрема: методи системного і порівняльного аналізу педагогічних джерел з питань створення мультимедійних ЕОР у системі Moodle з використанням зовнішніх Інтернет-ресурсів, спеціальної літератури для з’ясування наявного стану, потреб і нових підходів до створення засобів візуалізації даних; емпіричні: педагогічне анкетування, експертне опитування, пряме й побічне спостереження за процесами створення мультимедійних ЕОР.
Є різні підходи до створення дистанційних курсів у системі Moodle. Частина викладачів розміщує у своїх курсах тільки завдання і тести для перевірки знань студентів. Ці завдання студенти можуть виконувати в позааудиторний час як у комп’ютерних аудиторіях, так і вдома. Є дистанційні курси, де викладачі розміщують електронні інформаційно-методичні пакети з навчальної дисципліни (ЕІМПНД), що являють собою електронне навчально-методичне видання, представлене сукупністю ЕОР для забезпечення цілісної системи навчання з певної дисципліни, і спрямоване на керування самостійною роботою студентів з вивчення навчальної дисципліни, підвищення якості навчання, об’єктивності процесу контролю й оцінювання знань студентів, відкритості освітнього процесу.
ЕІМПНД навчальної дисципліни можуть містити такі складники – організаційний блок: анотація дисципліни; пояснювальна записка (визначаються цілі, завдання, особливості вивчення навчальної дисципліни); структура навчальної дисципліни; порядок і графік відпрацювання студентами пропущених занять, графік консультацій викладача; теоретичний блок, представлений у вигляді відеолекцій, інтелект карт, мультимедійних презентацій, текстів лекцій з використанням мультимедійних і гіпертекстових технологій; списку рекомендованих Інтернет-джерел для самостійного опрацювання; посилань на веб-ресурси; глосарій тлумачень основних понять тощо; практичний блок: тематика і плани семінарсько-практичних занять із завданнями до самостійного позааудиторного опрацювання; тематика індивідуальної роботи студентів (проектні роботи, реферати, доповіді тощо), вимогами до її оформлення в електронному вигляді та термінами виконання; методичні вказівки до виконання індивідуальної роботи; блок контролю: система модульно-рейтингового оцінювання (з критеріями оцінювання кожного виду роботи студента, методикою підрахунку підсумкового рейтингового балу тощо); автоматизовані тести для організації модульного контролю навчальних досягнень студентів; перелік орієнтовних питань для підсумкового контролю з дисципліни.
Природно, що ЕІМПНД, які розробляються на платформі дистанційного навчання Moodle, складаються з ЕОР доступних у цьому середовищі. Але є багато різних зовнішніх Інтернет-ресурсів і навчальних сервісів, які доцільно використовувати для створення ЕОР з подальшим розміщенням їх у середовищі системи Moodle [1, 2].
Зупинимося на застосуванні програмного сервісу "ThingLink" для створення інтерактивних плакатів, який дозволяє робити гіперпосилання на різні Інтернет-ресурси [3]. Сервіс перетворює звичайні картинки на інтерактивні об’єкти. Інтерактивність зображення досягається внаслідок додавання в нього позначок з текстовими підказками, посиланнями на відео, сайти, тексти, презентацій тощо (див. рис. 1).
Рис. 1. Стартова сторінка сервісу ThingLink
Створений плакат у сервісі ThingLink доступний для редагування іншими користувачами, вони можуть додавати свої позначки і вставляти свої коментарі або мультимедіа компоненти на зображення. Причому реєстрація користувачів не потрібна. Щоб зробити зображення спільним для роботи, необхідно в режимі редагування перейти на посилання "Sharing Settings" і у вікні зробити зображення публічним (Public), а потім увімкнути перемикач напроти пункту "Allow anyone to edit" (Дозволити редагування для кожного).
Для освітнього процесу цінним є те, що ThingLink працює у всіх сучасних веб-браузерах, а також на iPad, iPhone та Android. Тому студенти і викладачі можуть переглядати інтерактивні плакати на всіх пристроях. У мобільній версії дещо обмежений функціонал, але є можливість створювати плакати та не виходячи з додатка відправляти їх у соціальні мережі (рис. 2).
Рис. 2. Мобільна версія ThingLink з Play Маркет
Сервіс ThingLink зручний для створення інтерактивних плакатів на яких можна розмістити важливу інформацію, що поєднує навчальну дисципліну і її застосування у розв’язанні прикладних задач.
Плакати створені у сервісі ThingLink зручні ще тим, що можна робити гіперпосилання на "живі" графіки, які виконані у пакеті GeoGebra, робити обчислення за допомогою онлайн калькуляторів, виконувати завдання в сервісі Learning Apps.org. Такий інтерактивний плакат можна вбудувати у свій курс, а також у будь-який момент його можна відредагувати і оновити. До цієї роботи можна залучати студентів. Для оформлення плакатів можна використовувати сервіси створення інфографіки й "хмари" слів (рис. 3). На початку вивчення нової навчальної дисципліни доцільно зробити інтерактивний плакат з короткою інформацією про її зміст, щоб студенти мали уявлення про основні теми, які вивчаються у курсі (рис. 4).
Ще один напрямок використання Інтернет-ресурсів – це забезпечення наступності при вивченні навчальних дисциплін, таких як "Вища математика", "Інформаційно-комунікаційні технології", "Теорія ймовірностей і математична статистика", "Оптимізаційні методи та моделі" для студентів, наприклад економічних спеціальностей.Рис. 3. Інтерактивний плакат з основних термінів дисципліни «Оптимізаційні методи та моделі» з посиланнями на Інтернет-ресурси.
Рис. 4. Інтерактивний плакат з коротким оглядом основних тем дисципліни "Оптимізаційні методи та моделі". Розглянемо як використовується сервіс ThingLink при вивченні математичних дисциплін на прикладі інтерактивного плаката "Розподіл Пуассона" (рис. 5).
Рис. 5. Інтерактивний плакат "Розподіл Пуассона"
Дві позначки з плаката використовуються в курсі "Вища математика", коли розглядається дослідження функцій і побудова графіків:
відкриває біографію
Сімеон-Дені Пуассона у Вікіпедії (рис. 6).
відправляє у програму GeoGebra, де студенти
виконують завдання (рис. 7).
Рис. 6. Відомості про біографію Сімеон-Дені Пуассона Рис. 7. Завдання для роботи в пакеті GeoGebra
Ще дві позначки використовуються в курсі "Теорія ймовірностей і математична статистика", де студенти виконують завдання з використанням розподілу Пуассона:
відправляє в програму GeoGebra, де виконуються
розрахунки (рис. 8).
відкриває сервіс Learning Apps.org, де
студенти розв’язують задачі (рис. 9).
Рис. 8. Завдання для роботи в пакеті GeoGebra Рис. 9. Завдання для роботи в пакеті Learning Apps.org
Останні дві позначки використовуються в курсі "Оптимізаційні методи та моделі":
нагадує
студентам, що розподіл Пуассона використовується в системах масового
обслуговування;
відправляє до опитування
студентів у сервісі "Форми" від Google Диск.У Київському національному університеті навчаються студенти за спеціальностями "Менеджмент", "Маркетинг", "Туризм" та інші. У сервісі ThingLink є можливість створювати панорамні інтерактивні плакати, а також використовувати відео, на якому можна встановлювати позначки с посиланнями на фото, відео та інші джерела інформації.
З метою підвищення мотивації студентів до навчання доцільно давати завдання студентам зі створення плакатів на різні теми. Оскільки наші студенти вивчають дві мови, то це може бути завдання з іноземних мов: віртуальний тур країнами або містами світу з відмітками про цікаві місця з аудіокоментарями, зображеннями, відео та вікторинами.
Для вивчення математичних дисциплін цінним є те, що можна розміщати позначки з посиланням на програми GeoGebra і Leaning Apps, онлайн калькулятори, розрахункові таблиці та форми на Google Диску. Тим самим створюється можливість проведення обчислень у режимі реального часу, проходити тестування тощо.
Використання сервісу ThingLink має суттєві переваги для студентів і викладачів. Для студентів: залучення до навчання шляхом створення цифрових медіа; сприяння узагальненню вивчення нового матеріалу та надання сприятливих умов для самостійної роботи; розвиток навичок співпраці та спілкування. Для викладачів: забезпечення гнучкої платформи для навчання студентів; надання можливостей реалізації міждисциплінарних зв’язків; підтримання професійно спрямованого змісту навчальної дисципліни; забезпечення достатнього рівня наочності навчально-методичних матеріалів; створення інформаційно-освітнього середовища шляхом інтеграції популярних Інтернет-ресурсів.
Програмний сервіс ThingLink можна розглядати як доповнення до платформи дистанційного навчання Moodle. Він є простим у використанні, має зрозумілий інтерфейс та не потребує додаткового завантаження.
Отже, використання зовнішніх Інтернет-сервісів у системі дистанційного навчання Moodle для створення різного роду інтерактивних і віртуальних дошок сприяє зручності сприйняття і наочності мультимедійних навчально-методичних даних, реалізації інтерактивних форм їх візуалізації. А враховуючи те, що у студентів звичними і постійними супутниками життя є смартфони і планшети, то всі ці засоби навчання завжди їм доступні.
Список використаних джерел
1. Бесклінська О. П. Залучення додаткових Інтернет-ресурсів у систему Moodle / О. П. Бесклінська// Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць – №2 (56). – 2017 р./ Заг.редакція - проф. Матвієнко О. В.- К. : Вид. центр КНЛУ, 2017.- С. 50-57, 94 с.
2. Коваль Т. І., Бесклінська О. П. Використання мультимедійних засобів візуалізації даних у професійній підготовці майбутніх менеджерів / Т. І. Коваль, О.П. Бесклінська // Інформаційні технології в освіті та науці: Збірник наукових праць. – Вип. 10. – Мелітополь: ФОП Однорог Т. В., 2018. – С. 115-118
3. ThingLink for Teachers and Schools Ignite Student Creativity and Build Digital Storytelling Skills [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.thinglink.com/edu.