Загальне
Бізюк В.В., Ситникова Ю.В.
Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова
Бізюк А.В.
Харківський національний університет радіоелектроніки
ПОДОЛАННЯ ПАСИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ТА ШКОЛЯРІВ У ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ
Доцільність упровадження дистанційного навчання в навчальний процес сьогодні вже не викликає жодних сумнівів і переважна більшість викладачів щороку активно створює дистанційні курси, зокрема на базі MOODLE, надаючи студентам чи слухачам більш широкі можливості вивчення дисципліни, зокрема, математики, вищої математики, самостійно, що , до речі, закладено в навчальному плані. Однак, останнім часом активність викладачів стикається з пасивністю студентів. І ця пасивність настільки поширена, щоб нею нехтувати. Проблема потребує всебічного аналізу - організаційного, педагогічного, методичного. Як на стадії вивчення дисципліни , так і поточного чи підсумкового контролю.
Дистанційне навчання з математики в університеті починається вже для вступників на підготовчих курсах. Для цього створено дистанційний курс, який повністю відповідає Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з математики, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України. Курс містить теоретичні відомості, практичні розв’язки задач, приклади, а також поточний контроль з кожної теми, підсумковий контроль з кожного розділу та інші види контролю у вигляді тестів, максимально наближених до ЗНО. Подробиці до того, що переважна більшість слухачів обмежується виконанням тестових завдань, ігноруючи навчальну складову.
Далі більше. Другий рік для вступників проводиться всеукраїнська олімпіада з математики, за результатами якої вступники можуть одержати додаткові бали до оцінки із ЗНО. Відповідно Положенню, олімпіада проводиться в два етапи – дистанційний (заочний) та очний. Учасники першого туру, які наберуть не менше 75 балів, запрошуються до другого очного туру. У цьому році для участі у першому турі зареєструвались 170 бажаючих з Харківської, Сумської, Запорізької, Донецької, Полтавської областей. Начебто непогано. Але прийняли участь в олімпіаді, тобто прислали відповіді на тести, менше половини. Аналогічна ситуація була в минулому році, коли зареєструвались на перший тур 96 вступників, а відповіді прислали лише 43, тобто 45%, з них в заочному тур взяли участь 14. Таке враження, що зареєструвавшись, вступники вважають, що вони вже прийняли участь в олімпіаді.
Наведемо результати всеукраїнської олімпіади з математики, яка проходила в Харківському національному університеті міського господарства імені О.М.Бекетова з 18 березня по 20 квітня 2019 року (рис. 1).
Рисунок 1. – Кількісні результати всеукраїнської олімпіади з математики
Пасивність студентів стверджують результати екзаменаційної сесії з курсу вищої математики за третій семестр (18 грудня 2018 р.) групи студентів другого курсу Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова. Із 25 студентів, які прийняли участь в екзамені ( в дистанційній формі ) склали іспит 15 (рис. 2). Аналіз участі десяти студентів, які не склали екзамен, у поточному контролі показав, що час, витрачений всіма студентами на відповіді поточного тестового контролю в сумі не перевищив 15 хвилин, в той час, коли на кожну з двох спроб студенту відведено 20 хвилин. Інакше кажучи, студенти відповідали навмання, ігноруючи можливість звертатися до інформаційних джерел безпосередньо під час відповідей.
Рисунок 2. – Кількісні результати екзаменаційної сесії з вищої математики.
Дистанційне навчання студентів, на відміну від доуніверситетського, врешті добровільного, обов’язково має закінчуватись іспитом – заліком чи екзаменом.
Тож структура дистанційного курсу для студентів відповідає існуючій системі накопичувальних балів і складається зі змістових модулів. Кожен змістовий модуль завершується поточним контролем, а семестр – підсумковим. Здавалося б студенту залишається вдома, користуючись будь-якими допоміжними методичними джерелами, таблицями, конспектами, відповісти на тестові питання і одержати необхідні бали. В принципі це відповідає статусу самостійної роботи на яку відводиться досить таки достатній час у робочій програмі. Лише підсумковий тест за семестр складається в аудиторії. І тут стикаємося з проблемою – приходить час виставляти бали за змістовий модуль, а у частини студентів їх нема, або замало. Щоб упередити таку ситуацію, доводиться організовано складати тести в комп’ютерному класі за рахунок аудиторного заняття. Одночасно виникає друга проблема: у частини студентів є прогалини в шкільних знаннях з математики. І якщо на заняттях в аудиторії можна задати питання викладачеві, самостійно студенти пасують перед пошуком відповіді у дистанційному курсі. Для розв’язання цієї проблеми організуються додаткові аудиторні заняття з математики для студентів, які мають в цьому потребу.
Далі мова про методичне забезпечення , тобто про зміст самих тестів. Якщо студент бачить невідоме питання чи рівняння, причому досить просте, але невідоме, він перед ним пасує. Тому підбір тестів має бути таким, щоб тест містив у собі бодай частину питань, які б не викликали труднощів. Власне, це проблема не така вже й нова, її враховано при підборі тестів ЗНО, розподіляючи питання за рівнем складності і видом тестів. Тож і для студентів тест мав би містити частину питань з однією правильною відповіддю, а частину з відкритою відповіддю.
Підсумовуючи сказане виділимо деякі причини пасивного ставлення студентів чи слухачів до дистанційного навчання:
- слаба шкільна підготовка;
- логічне мислення часто замінюється пошуком аналогів (як то рішення за наявним зразком);
- слабкі навики самостійної роботи, самоорганізації та самоконтролю;
- недостатня мотивація навчання;
- психологічні проблеми, пов’язані з побоюванням студентів щодо неуспішного складання тестів, неприйняття власних помилок.
З огляду не вищевикладене слід зазначити, що пасивному ставленню до дистанційного курсу студентів можна запобігти певними організаційними заходами, розробкою методичного забезпечення, елементами педагогічного впливу та психологічної підтримки, щоб воно було дійсно дистанційним без натяку на заочне чи стаціонарне.
Список використаних джерел
- Положення про дистанційне навчання, затверджене Наказом Міністерства [освіти і науки України № 466 від 25.04.2013. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13.
- Бизюк В.В., Бизюк А.В. «Особенности внедрения дистанционного обучения в многопрофильных вузах. Из опыта разработки дистанционных курсов высшей математики. // 5-я Международная научно-техническая конференция «Информационные системы и технологии» ИСТ 2016, 12-17 сентября 2016, Коблево, Украина. C.204-205.