Загальне
Михайлов М.К.
Аспірант, кафедра комп’ютерної інженерії Відкритий Міжнародний Університет Розвитку людини «Україна»
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ДЛЯ СИСТЕМ НАВЧАННЯ
Використання комп’ютерної техніці у навчальному процесі забезпечує підвищення якості процесу в цілому та окремих його компонентів. Традиційно у комп’ютерних центрах вищих навчальних закладів використовуються комп’ютери та ноутбуки. Бурхливий розвиток мобільних пристроїв [1] забезпечує навчальний процес новими можливостями.
При виборі обчислювального пристрою враховуються наступні характеристики [2]: розмір екрану, вартість апаратного та програмного забезпечення, легкість використання, користувацький інтерфейс.
Мета роботи: визначення особливостей мобільних пристроїв як засобів навчання та аналіз вимог до засобів навчання при використанні мобільних пристроїв.
Розглянемо можливість створення мобільних застосувань з використанням PhoneGap [3], [4].
Платформа PhoneGap розширює API браузера і додає наступні можливості: доступ до камери, доступ до компаса, доступ до списку контактів, запис і прослуховування аудіофайлів, надає доступ до файлової системи, дозволяє працювати з різними HTML5 сховищами (localStorage), і т.п., а також дозволяє звертатися до крос-доменних адрес. Для того, щоб використовувати PhoneGap, необхідно завантажити з офіційного сайту останню версію PhoneGap і вказати в середовищі розробки розташування бібліотеки. Так само необхідно підключити JavaScript файл під потрібну платформу.
У додатків, розроблених під PhoneGap, є ряд достоїнств і недоліків.
Переваги.
1. Проста реалізація спільної розробки програм.
2. Написання коду ведеться на HTML, Java Script, CSS з можливістю використання сторонніх бібліотек.
3. Підтримка крос-платформенности (нині 6 платформ).
4. Налагодження додатків за допомогою браузера.
5. Можливість конвертації додатків під всі необхідні платформи за допомогою PhoneGap.
Недоліки розробки під PhoneGap.
1. Додатки не підтримують багатопоточність.
2. Проблемна реалізація довгих списків (більше 1000).
3. Не всі програми можуть бути оформлені як Web-додатки.
4. Звернення до апаратних частинам мобільного пристрою ведеться по різному, що може викликати несподіваний ефект.
5. Складність настройки програмного середовища для написання додатків під PhoneGap.
Ведучи розробку з використанням платформи PhoneGap, можна отримати потужний крос-платформений додаток, що буде задовольняти багатьох користувачів. Простота синтаксису і налагодження зменшує час з вивчення даної технології. Отже, якщо додаток не є обчислювальним і ресурсоємним, то розробка за допомогою платформи PhoneGap є оптимальною і в сумі займе менше часу, в порівнянні з розробкою крос-платформного додаток під різні ОС.
Реалізований додаток може бути встановлений тільки на пристрої під управлінням ОС Android, тому, що підхід Native Java Development не надає у результаті кросплатформений додаток. У разі необхідності підтримки інших операційних систем необхідно переглянути те, наскільки цей спосіб підходить під поставлене завдання.
Розглянемо процес розробки додатку за допомогою PhoneGap. Основна мова програмування - JavaScript, який не надає повноцінної об’єктної моделі, що затрудняє виділення класів доменної області. Звісно, можна використати такі фреймворки, як ECMAScript 6 чи опис об’єктів у Protobuf, але розробка додатка здійснюється під мобільну платформу, таким чином, ресурси користувача можуть бути обмежені. Тому найкращим рішенням буде обійтися найменшим числом додаткових технологій.
Для реалізації компонентів, які використовуються для збереження даних, можна використати JavaScript-об’єкти, що описані функціями. Життєвим циклом цих об’єктів можна управляти напряму, без використання важких патернів, але у разі реалізації задачі з великою кількістю об’єктів, які матимуть стан, ця задача може потребувати більше витрат часу на проектування, тому, що весь контроль над життєвим циклом буде необхідно виконувати вручну.
Для відображення об’єктів доменної області використані звичайні компоненти, які нам надає HTML. Управління цими компонентами виконується через DOM, але у разі необхідності мати більш гнучку структуру сторінки, може потребуватися сторонній фреймворк, template-engine. Прикладом такого фреймворку може послужити Handlebars.js.
Зокрема, проблемою даного способу може стати продуктивність додатку. Ця проблема не встане при розробці прототипу, але на реальних даних додаток може вести себе невідзивчиво [5]. Наприклад, Java Android SDK оптимізує списки до одночасного зберігання у пам’яті лише тої кількості елементів, яка відображається на екрані, а PhoneGap може потребувати додаткових витрат часу та ресурсів на оптимізацію.Результатом розробки є додаток, який можливо встановити не тільки на Android-пристрій, а і на пристрої під управлінням багатьох інших операційних систем. Це не було основною ціллю при розробці даного прототипу, але буде додатковою перевагою, що потребуватиме додаткових зусиль на оптимізацію під конкретні платформи на реальних проектах. Але кількість цих зусиль не іде у порівняння з кількістю зусиль на розробку окремих додатків під кожну платформу.
Недоліки мобільного пристрою в порівнянні с комп’ютером: невеликій екран, обмеження по введенню тексту, обмеження доступу до мережі Internet, порівняно малий час автономної роботи.
Слід визначити, що в процесі навчання з використанням мобільного пристрою, людина може відволікатись на перегляд новин, спілкування та інше.
Висновки: При використанні мобільних пристроїв у системах навчання слід враховувати їх особливості на етапі створення мобільних застосувань та при використанні для навчання та тестування знань.
Список використаних джерел
1. Коматинени, С. Android 4 для профессионалов. Создание приложений для планшетных компьютеров и смартфонов./ Коматинени С., Маклин Д. / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2012. – 880 С.
2. Медникс, З. Программирование под Android. / Зигард Медникс, Лайрд Дорнин, Блейк Мик, Масуми Накамура. / Пер. с англ. – Спб.: Питер,2012. - 496 С.
3. Разработка мобильных приложений на PhoneGap и jQuery Mobile [Электронный ресурс]. URL: http://habrahabr.ru/blogs/webdev/118059/
4. Михайлов М.К. Методи порівняльного аналізу для інженерії програмного забезпечення/ Михайлов М.К. //Вісник університету «Україна», Серія «Інформатика, обчислювальна техніка та кібернетика». – К.: Університет «Україна», 2015. – №1(17). С. 40 –45.
5. Михайлов М.К. Выбор технологий и инструментария разработки приложений под ОС ANDROID/ Михайлов М.К. //Комп’ютерні технології: наука і освіта: тези доповідей. – К.: Університет «Україна», 2015. – С. 25 –26.